багато цікавої інформації про м.Сокаль та Сокальщину можна прочитати,
завітавши на сторінку
Контакти
„Дзвонять Великодні дзвони"
На столі вишита скатертина, квіти, свічки, Ікона Ісуса Христа
Вдягла весна мережану сорочку
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вищих, до церковних позолот.
Душа стає в цю днину молодою
Забувши, що слова бувають злі,
І повняться старання добротою
На ранньому скоромному столі,
Великдень всіх нас на гостину просить,
Малює сонце, полотно небес,
І крашанку, як усмішку підносить:
- Христос Воскрес!
- Воістину Воскрес!
Вітання священика. Ведуча:
Шановні гості! Дорогі діти! Ми від щирого серця вітаємо Вас на християнському
Заході „Великодні Дзвони”. Великдень – це свято Воскресіння Ісуса Христа, Воскресіння
і пробудження до життя, після довгого зимового сну природи. З приходом весни
повертаються із далеких країв птахи, зодягаються в зелень, квітнуть дерева,
гаї перегукуються голосним пташиним співом. Прийшла весна!
Читець: Люблю весну
Люблю весну, та хто її не любить,
Коли життя цвіте, як пишний сад.
І квіти шлють солодкий аромат.
Люблю весну, коли плюскочуть ріки,
Коли рида од щастя соловей
І заглядає сонце під повіки
І тишині задуманих алей
Люблю, коли блукає місяць в травах,
Хатини, білить променем своїм
І п’є тепло ночей ласкавих,
А на лугах пливе туманів в дим.
Весна вдягла у зелень віти в дуба,
Уже курличуть в небі журавлі,
Люблю весну, та хто її не любить
На цій чудесній, радісній землі!
Ведуча 1: З приходом весни повертається і надія в наші серця,
віра в те, що недаремно терпів тяжкі муки Син Божий на Хресній дорозі і відав
життя своє з великої любові до нас, грішних, за для спасіння душ наших. Вірима
що всі тут присутні прагнуть пошуку дороги до Господа нашого Ісуса Христа. І
щоб хоча б частинку людської душі прихилити до Бога, кожен з нас прагне стати
сам на сам з собою озирнутися довкола, зазирнути у свою душу і промовити той
шлях, ту пречисту дорогу од тебе, аби дітям і онукам, усьому роду України стати
ближче до тебе. Бо ніде так не є нам безпечно, як з Тобою Господи! Об’єднаймося
духовно, станьмо плече до плеча. Пригорнімо серце до серця і розповімо свою
духовну сповідь перед Богом і перед собою промовивши молитву „Отче наш”
- / Всі промовляють молитву „Отче наш”/ -
Ведуча 2: Хресна дорога належить до тих доріг, які найсильніше
зворушують людське серце, бо на цій дорозі ми відчуваємо страсті Божого сина
і багатостраждальні Материнські муки.
Учень: О! Ця Дорога пресвята!
Господь несе свого хреста.
І ми ходімо вслід за ним,
Хреста нести допоможімо!
О! Ця дорога кам’яна!
Важка, гріховна і земна
Вона волає нам усім:
Допоможімо Христу, допоможімо!
Дорога Хресна, Пресвята!
Яка ж важка ти , не проста.
По цій дорозі всі ми йдем
І хрест життєвий свій несем.
Дорога тверда ти, кам’яна,
Ти кличеш нас іти за ним,
Услід за Господом своїм.
Ведуча 2: Хресна дорога знаходиться в Єрусалимі. Довжина її
невелика, а яка ж вона тяжка і терниста! Від дому Пилата до гори Голгофи всього
1200 метрів, але шлях цей був окроплений потом і кров’ю нашого спасителя як
доказ кривавої жертви заради спасіння всього людства.
На хресній дорозі є 14 станцій. Станції – це певні місця, де відбувалися Ісусові
страждання. Перші 9 станцій розташовані по дорозі на Голгофу, інші 5 станцій
– на самому лобному місці, де тепер знаходиться Храм Гробу Господнього.
Не кожен може відвідати цю справжню Хресну дорогу, тому за дозволом святого
Апостольського престолу можна відтворити Хресну дорогу і поза Єрусалимом.
Тепер Хресну дорогу відправляють у церквах, але її можна промовляти і в навчальних
закладах, і вдома, і в лікарні, і під час подорожі у транспорті.
Ведуча 1: Пам’ять про мученицьку смерть Христа й радість
з приводу його Воскресіння і складають основний зміст новозавітної Паски.
Хлопчик: Як Ісус Христос, Син Божий,
Вмер за всіх нас на Хресті,
Вся земля засумувала
Й небеса були сумні.
Але що це? Що за диво?
Склеп увесь горить вогнем!
Гляньте, люди! Він порожній!
Хтось той камінь відвалив.
Ангел: Це вчинив Господь Всеможний! Він воскрес! Хлопчик: О диво з див! Але хто ти? Ангел: Не лякайтесь! Приступайте, я – посланник із небес! Хлопчик: То ти Ангел з небес? Ангел: Так, я Ангел, Всім кажу: !Христос Воскрес” Усім з святих
небес
Святий привіт : Христос Воскрес! Летіли роки, сотні літ, линяв в людські митарства,
мінялися царі і царства. Живе, не вмре святий небес. Святий привіт: „Христос
Воскрес!”.
Хлопчик: Христос Воскрес! Усе радіє.
Сміється сонечко з небес,
Прозора річка синіє –
Христос Воскрес і Христос Воскрес!
В траві фіалочки зітхають,
І пролісок тремтить увесь,
Розквітла яблунька аж сяє, -
Христос Воскрес, Христос Воскрес!
Пташки співають, в полі, в лісі,
І дзвонить дзвін аж до небес,
Де білі хмаринки розпливлися –
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Ведуча 1: Україна – країна смутку і краси, радості й печалі,
розкішний вінок із рути й барвінку, над яким світять яскраві зорі,, це історія
мужнього народу, що віками боровся за волю і щастя. Історію свого народу можна
пізнати, вивчаючи його звичаї, традиції. В усіх народів світу існує повітря,
що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми! Богом. Він блукає
по світи, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений
для свого народу. Отож, давайте сьогодні разом нагадаємо народні традиції, пов’язані
з найулюбленішим весняним святом усіх християн – святом Паски або Великоднем
– Днем Воскресіння Ісуса Христа.
Читець: Я – Життя,
(Ісус Христос) А ви не шукаєте Мене
я – шлях.
А ви не йдете за Мною.
Я – Світло А ви не бачите Мене
Я – істина,
А ви не вірите Мені,
Я – вчитель,
А ви не слухаєте Мене
Я – Ваш Друг
А ви не любите Мене
Я - Господь,
А ви не покірні Мені.
Я ваш Бог,
А ви не молитесь Мені
Якщо ви нещасні,
То не виніть мене.
Ведуча 2: Останній тиждень перед Великоднем називають білим,
чистим або Вербним. У ці дні в господарстві все чистять прибирають, білять хату,
розмальовують піч. А у Вербну неділю святять верби в церкві і нею хльоскають
друзів, дітей, примовляючи верба б’є, - не я б’ю, за тиждень – Великдень, уже
недалечко – червоне яєчко. А вот у страсну п’ятницю ні шити, ні прясти не можна.
У Великодню суботу роблять крашанки. До нашого часу зберігся у ніч на Великдень
розпалювати вогонь день селом, на горі або церкви.
У Великодню ніч спати не лягають, а вся родина йде до Церкви. Священик освячує
продукти в кошику, щоб вони набули чудотворні сили.
Великдень – родинне свято перед тим як вся сім’я сяде за стіл, усі моляться
Богові кожна українська родина просить у Бога ласки – „Дай, Боже, ще й на той
рік дочекатися світлого празника – „Воскресіння Христового – у щасті і здоров’ї”.
Читець: Благослови нас, Отче превеликий,
І на щодень нам хліба освяти,
Щоб всяк служив Тобі повіки.
Й любов’ю кожного до себе надихни.
Пошли нам Всім порозуміння.
В Собор єдиний наш народ збери.
Бо в нас усіх твоє коріння –
Христова віра назавжди.
- Благослови нас, Всемогутній Боже
І сили дай, щоб волю боронить
Бо тільки ти навчити можеш,
Як треба отчий край любить.
І осіни премудрістю своєю
Пречиста хай прийме під свій покров
Щоб жили ми єдиною сім’єю,
І ти – між нами і твоя любов.
Ведуча 1: Великоднем символом є паска і писанка, як вони прийшли
до нас, що означають? Паска – це ритуальний хліб печуть паски тільки у чистий
четвер. Не можна було у хаті, де печуть паски, гримати дверима, з хати щось
позичити, слідкувати, щоб не було нікого чужого.
Паска – це гордість господині вважалось, що вдала паска віщувала добро, щастя
родині, невдала – якесь – якесь нещастя. Паска – це символ вічності людського
життя. Другим Великоднем символом є писанка, або крашанка. З давніх-давен я
й ця були символом сонця, весняного відродження природи, зародження життя продовження
роду. Ними обмінювались при христосуванні, використовували для розваг, ігор
молоді. Розмальоване я й це вважалося родинним оберегом про виникнення писанки
є багато легенд. Історій послухайте одну з них.
Учениця: Сповнилися слова Ісуса i старозавітних пророків.
Ісус третього дня після Смерті Воскрес Із мертвих: Зранку третього дня відхилився
важкий камінь на гробі Ісуса, а з могили вдарила така „велика ясність”, а над
гробом здійнявся воскреслий Христос, осяяний світлом великим, з кривавими слідами
ран на руках і ногах. За хвилину Ісус зник, а гріб лишився порожнім. Перелякані
воїни побігли до міста сповістили своєму сотникові про те, що сталося, та просили,
щоб він їх не карав, бо вони не винні. „Хто може змірятися з незнаною вищою
силою, що творить диво?” – сказали вони в один голос. Сотник сидів якраз при
сніданні і мав їсти варені яйця. Почувши цю звістку, він розлютився на вояків
і почав кричати: „Ви певно позасипали, а злодії вкрали тіло Ісуса! Тепер викручуйтесь
чудом, щоб уникнути смерті. Хіба може чоловік Воскреснути із мертвих?! Як з
мертвого може статися щось живе, з червоного – біле, а з білого – червоне? Готуйтеся
до смерті!”
Учениця 2: Воїни присягали, що правда те, що вони кажуть,
та благали, щоб їм дарували життя. Наразі один із них мимохіть глянув на стіл
і вигукнув! „Ось, сотнику, поглянь! Чи не сталося з білого червоне? Чи не може
бути чудо? „Сотник глянув на стіл і остовпів з дива. Всі яйця на тарілці, які
були білі, стали червоними. Хвилину він не знав, що з ним діється, велика переміна
сталося в його серці. Нарешті він промовив! „Радуйтесь, бо ви врятовані, вірю
вам тепер, що той замучений, Воскрес, і вірю, що він є Бог!”. Ідіть в мирі,
а на спомин свого рятунку візьміть собі по одному червоному яйцю. Вони вас врятували!
Ведуча 2: Кажуть, що врятовані вояки розказують всім про диво,
яке сталося над гробом Ісуса і в домі сотника, а на доказ з того показували
червоні крашанки. І від тоді всі християни кожного Великодня готують писанки
і віддаровують їх взаємно на ту пам’ятку, що як ті червоні писанки врятували
воїнів від смерті, так Ісус Христос врятував увесь світ, весь людський рід.
Читець: Ти вмів нести вінок, що терням
Ранив скроні, і сильним бути вмів
В юрбі зрадливих лиць,
Хоч кров з отвертих ран пекла вогнями грані,
Хоч м’язи рук і ніг були не з твердих криць.
Ти гордий бути вмів, опльований і скутий.
І не просив життя ти у катів своїх,
І серед лютих мук, у болю не збагнутих,
Ти вірив в третій день, що стати мав твоїм!
І ми хотіли б теж вінки нести тернові,
І на Голгофу йти під звук грішних пісень,
Хоч місця на землі забракло нашій крові,
О Христе, ми як ти, - на третій ждемо день!
Ведуча 1: Пам’ятаймо, що ми завжди повинні оспівувати і цілувати
рани Ісуса Христа і своїми устами та щирим серцем приносити йому, починаючи
і закінчуючи світі день, ревчу і гарячу молитву, щоб він ніколи не відчув себе
самотнім і забутим.
Хлопець: Це сон пророчий чи гірка спокуса?
Це снилось чи, може я не спав?
Я бачив одинокого Ісуса,
Що вулицями Києва блукав.
Ішов Христос Хрещатиком осіннім,
Повільний і прозорий, наче дим
По вулиці, залузяній насінням,
Обдуреній базіканням пустим.
Ішов Ісус, посвічуючи німбом,
Прикривши тіло білим полотном:
Стояли люди за насушним хлібом,
За грішним злотом і гірким вином.
А в переходах тислись перехожі,
Там грало банджо і магнітофон,
І жваво продавали Матір Божу
В компанії оголених „мадон”
Блуждав Ісус невпізнаний, забутий,
Самотній, мов дитина у юрбі
Скорботою виповнюючи груди.
Шукаючи апостолів собі,
І вдарив грім Великої Софії,
Здригнулась твердю і день на мить погас.
/Виходячи дві дівчини/
То повертавсь на небесі Месія
Молитися і плакати за нас.
/Дівчата стають на коліна/
1-а дівчина: Сльозою вмилось серце зранку.
О, дай спокуту, Боже мій.
Я терплю все, все до останку,
Занурюсь в каяття свої,
Переберу і дні, й години
Свій шлях на вервечці жалю.
Усе згадаю до краплини,
Нічого в думці не втаю
2-а дівчина: Спалю усі мости облуди
Від них біль серця не втиха.
Хай правда лиш зі мною буде,
Хай згине все, що від гріха.
Виходять всі учасники свят дівчата піднімаються з колін.
1-й учасник: Ось світлий день
Приймає святе причастя
І в душі сонця, з Божої руки
І від такого райдужного щастя
Нам видається день важкий легким.
2-й учасник: Підсніжники і котики вербові,
І білизна кори сочних берез,
І радість в кожній думці,
В кожнім слові
Христос Воскрес!
3-й учасник: Земля сьогодні ніби легше дише,
І хмари розпливаються з небес.
І перші птахи будять першу тишу.
