на головну

центральна районна бібліотека

  • Нові надходження
  • Віртуальні виставки
  • Бібліотекарю
  • Акція "Книга - в подарунок бібліотеці"
  • Видатні постаті Сокальщини
  • Василь Бобинський

    бібліотека для дітей

    інтернет центр

    Пункт доступу громадян до інформації;

    творчість наших читачів

    корисні лінки

    наш край

    контакти

    архіви

    книга гостей


    багато цікавої інформації про м.Сокаль та Сокальщину можна прочитати, завітавши на сторінку

    www.sokal.lviv.ua Сокаль  і  Сокальщина

     

     

    Google

     

    RAM counter



    Бібіліотека для дітей

    ДЕНЬ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА

    14 лютого весь християнський світ відзначає День святого Валентина — покровителя всіх закоханих. Це найромантичніше свято, коли всі признаються один одному в любові і дарують валентинки своїм коханим.
    Вже більше 18 століть існує свято всіх закоханих. За однією з версій, це свято походить від Римського свята Lupercalia — фестивалю еротики на честь богині «гарячкової» любові Juno Februata. Всі залишали свої справи, і починалася веселість. Свято обростало обрядами. Метою свята було знаходження своєї половинки і, як підсумок, після святкування свята створювалася велика кількість сімей. За іншими відомостями свято Луперкалій, проводилося на честь бога Фавна (Луперк — одне з його прізвиськ), покровителя стад, яке відмічалося щорічно 15 лютого. І це було свято достатку. За день до Луперкалій відмічалось свято Римської богині шлюбу, материнства і жінок Юнони і бога Пана. Цього дня дівчата писали любовні листи. Листи поміщали у величезну урну, а потім чоловіки тягнули листи. Потім кожен чоловік починав залицятися за тією дівчиною, любовний лист якої він витягнув.
    У античній Греції це свято називалося Панургії — ритуальні ігрища на честь бога Пана (у римській традиції — Фавн) — покровителя стад, лісів, полів і їх родючості. Пан — веселий і гульвіса, чудово грає на сопілці і вічно переслідує німф своєю любов'ю. Все вищесказане можна вважати язичницьким внеском в традицію Дня Всіх Закоханих.
    Ще за деякими відомостями День святого Валентина колись називали «Пташиним весіллям». Раніше вважали, що птахи утворюють шлюбні пари саме в другий тиждень другого місяця року.
    Припускають також, що день шанування святого Валентина співпадає з давньоримською традицією ворожіння під час новорічних святкувань, оскільки за римським календарем новий рік наступав саме у середині лютого.
    Придворний літописець англійського двору Семюель Пепіс в кінці 17 ст. зробив запис про те, що 14 лютого закохані можуть обмінюватися сувенірами: рукавичками, перстенями і цукерками. Так і повелося, що подарунок на День Святого Валентина обов'язково повинен включати якісь солодощі у формі серця: торт, цукерки, печення, тістечка, шоколад. У Західній Європі день Святого Валентина святкується з ХІІІ століття, в США з 1777 року. Тепер і у нас стало одним святом більше, хоча на Русі було своє свято закоханих. Воно святкувалося восьмого липня і було пов'язане з легендарною історією кохання Петра і Февронії.

     

    Легенди про святого Валентина.

    Історій, легенд і чуток про Святого Валентина ходить немало. Так хто ж він — Святий Валентин, що подарував всьому світу День Закоханих?
    Говорять, що насправді святих Валентинів, що померли в Стародавньому Римі в 269 (за іншими джерелами в 270) році і шанованих в один і той же день, було два. Діяння їх вже давно стали легендою, і тепер уже ніхто точно не пам'ятає, якому ж з них було присвячене свято. Відоме тільки те, що один з них, молодший, був в Римі проповідником і лікарем. Під час гоніння на християн імператора Клавдія він був страчений. Інший Валентин, єпископ Тернійській, жив недалеко від Риму і загинув смертю мученика від рук язичників в тому ж 269 (270) році.

    Багато що в легендах про Святого Валентина співпадає і переплітається, але кожна з них має якийсь свій нюанс, який робить її відмінною від інших. Тут зібрані всі навіть самі немислимі легенди про Святого Валентина.

    У стародавньому Римі колись жив лікар по імені Валентин. Його називали "доктором гастрономом", оскільки він завжди був стурбований тим, щоб ліки, які він наказував приймати хворим, мали приємний смак. Для додання чудово смаку лікам він змішував гіркі мікстури з вином, молоком або медом. Він промивав рани вином і використовував трави для полегшення болю.
    Святий Валентин також був проповідником. І хоча в ті часи християни в Римі переслідувалися, він став священиком. Валентин жив за часів Клавдія II, що славився безліччю загарбницьких воєн. Коли у Клавдія виникли проблеми з набором нових солдатів в армію, він вирішив, що причина криється в прихильності солдатів до своїх дружин і сімей. І відмінив весілля і заручини.
    І Валентин став не тільки молитися про здоров'я своїх пацієнтів, але і таємно вінчати закохані пари. Одного разу тюремник римського імператора постукав в двері Валентина. За руку він тримав свою сліпу дочку. Він дізнався про чудове лікування Валентина, і благав Валентина вилікувати дочку від сліпоти. Валентин знав, що недуга дівчини практично невиліковна, проте він дав слово, що зробить все можливе, щоб її вилікувати. Він призначив дівчині мазь для очей, і сказав прийти ще через деякий час. Пройшло декілька тижнів, але зір до дівчини так і не повернувся. Проте тюремник і його дочка не сумнівалися в своїй вірі в лікаря Валентина і продовжували приймати призначені трави і настої.
    А в цей час до імператора дійшли чутки про таємні вінчання, які проводив Валентин. І в один з днів римські солдати увірвалися в житло Валентина, знищили ліки і узяли його під арешт.
    Коли батько хворої дівчини дізнався про арешт Валентина, він хотів втрутитися, але був не в силах чим-небудь допомогти. Валентин знав, що скоро його стратять. Він попросив у тюремника папір, ручку і чорнило і швидко написав дівчині прощальний любовний лист. Валентина страчували того ж дня, 14 лютого.
    Коли тюремник повернувся додому, його зустрічала дочка. Дівчина відкрила записку і знайшла усередині неї жовтий шафран (крокус). У записці було написано "Від твого Валентина". Дівчина узяла шафран на долоню, і його виблискуючі кольори осяяли її обличчя. Відбулося чудо: зір дівчини відновився.

    Інша легенда розказує про священика Валентина, святого великомученика, що народився в третьому столітті нашої ери в місті Терні Римської імперії. У той далекий суворий час імператор Риму Юлій Клавдій II заборонив воїнам одружуватися, щоб не відволікатися від головних справ. Молодий священик Валентин таємно вінчав охочих і за це був засуджений до смерті. У в'язниці він познайомився з дочкою наглядача Джулією. Перед стратою він залишив дівчині лист з освідченням в коханні. Його страчували 14 лютого. Згідно іншим уявленням, в нього закохалася сліпа дочка тюремника. Валентин, як священик, що дав обітницю безшлюбності, не міг відповісти на її відчуття, але в ніч перед стратою (13 лютого) прислав їй зворушливий лист.
    Символічно, що дата страти св. Валентина співпала з римськими торжествами на честь Юнони, богині любові. Згодом Валентин був похований в Римі (за іншими даними, частина його мощей знаходиться на його батьківщині в м. Терні, а частина — в церкві св. Антонія в Мадриді).

    Ще одна легенда відноситься до ранішого часу, коли Рим був язичницьким. Вона розказує про те, як християнський проповідник Валентин був посаджений у в'язницю за віру і за те, що він на очах у всіх зцілив дочку тюремника, дав їй зір. Його засудили до смерті, і 13 лютого, напередодні страти, він послав їй ніжний прощальний лист, на згадку про яке тепер в день Святого Валентина прийнято дарувати один одному вітальні листівки у вигляді сердечок, так звані "валентинки".

    По іншому переказу, Валентин народився в III столітті в місті Терні Римської імперії. Будучи священиком, Валентин займався медичною практикою, науковими дослідженнями. Ставши єпископом, Валентин допомагав закоханим писати листи із словами освідчення, мирив тих, хто був в сварці, таємно вінчав легіонерів, яким римський імператор Юлій Клавдій II не дозволяв одружуватися. За неслухняність імператору Валентина ув'язнили. Там він закохався в дочку наглядача, повернув їй зір. Але і це не врятувало Валентина — він був страчений. Перед смертю Валентин залишив своїй коханій записку, в якій підписався "Твій Валентин". Важко тепер сказати, якому богу молилася дочка наглядача, що прозріла, але вона першої вигукнула: "Він святий".

    Є ще одна легенда, яка свідчить: у ті далекі часи в Римській Імперії жив-був хлопець на ім'я Валентин. Він дуже любив дітей і завжди проводив багато часу з ними. Діти теж обожнювали його. Вони жили дружно, радісно і щасливо. Але коли Римський Імператор дізнався, що Святий Валентин не поклоняється тим богам, яким по його наказу було прийнято поклонятися в цій країні, його ув'язнили. Діти дуже скучали без свого старшого друга, часто приходили до в'язниці, приносили йому записочки з визнаннями пошани, про любов і тугу. Але нічого не врятувало Валентина. Ймовірно, його страчували 14 лютого в 269 або в 270 році до н.е.
    Недивно, що про Валентина не забули і вибрали покровителем Всіх Закоханих. Як християнський мученик, потерпілий за віру, він був канонізований католицькою церквою. І в 496 році римський папа Геласіус оголосив 14 лютого днем Святого Валентина.

    Як все було насправді, ми не знаємо і вже ніколи не дізнаємось, але, поза сумнівом, одне — Святий Валентин дійсно загинув в ім'я Кохання. І цьому Кохання було йому відпущено дивно багато на одне його коротке життя — любов до Бога, любов до прекрасної дівчини, любов до людей взагалі, яким він допомагав і як священик, і як лікар, і як просто прекрасна людина з величезною душею, що творить добро.

    Матеріал використано із http://www.prazdnik.by/


    Сокальська центральна районна бібліотека ім. В.Бобинського