на головну

центральна районна бібліотека

  • Нові надходження
  • Віртуальні виставки
  • Бібліотекарю
  • Акція "Книга - в подарунок бібліотеці"
  • Видатні постаті Сокальщини
  • Василь Бобинський

    бібліотека для дітей

    інтернет центр

    Пункт доступу громадян до інформації;

    творчість наших читачів

    корисні лінки

    наш край

    контакти

    архіви

    книга гостей


    багато цікавої інформації про м.Сокаль та Сокальщину можна прочитати, завітавши на сторінку

    www.sokal.lviv.ua Сокаль  і  Сокальщина

     

     

    Google

     

    RAM counter



    Творчість наших читачів

    Василь Чернецький (1837-1900)

    Громадський діяч, один з основоположників краєзнавства на Західній Україні, декан Белзький.
    Написав понад 100 краєзнавчих нарисів і досліджень в т.ч. про Сокаль, міста і села Сокальщини.

     

    ПРОСВІТИТЕЛЬ

    Розповідь про Василя Чернецького  - одного з основоположників краєзнавства на Західній Україні, колишнього пароха с. Сілець.

     

    Напис на плиті цього надмогильного пам'ятника, що біля церкви в селі Сілець (на знімку внизу), гласить: тут похований Василь Чернецький — парох села, декан белзькнй... Але так чомусь сталося, що в довгому переліку титулів і відзнак, у цій епітафії пропущено чи не головне — нема жодного слова про те, що Василь Чернецький _ один з основоположників краєзнавства наЗахідній Україні, невтомний громадський діяч... Отож тисячам людей, яким доводилось бувати біля цього пам'ятника або проходити стежкою, що веде повз нього, навіть і на думку неспадало, що тут Похована людина, котра написала понад 100 історико-краєзнавчих нарисів і досліджень, у тому числі про Сокаль і Кристннопіль, Белз і Великі Мости, Тартаків і Варяж, Сілець і Бутини, Завишню | і Городищі, Двірці й Угнів та чимало інших міст і сіл  Галичини. Багато цих праць ] свого часу вийшли окреми 5-ми книжечками, але стали бібліографічною рідкістю, а то й раритетами. Не всі  вони нині значаться й у І фондах бібліотеки Академії Наук УРС.Р. А скільки його  цікавих й цінних статей на [ різноманітні теми розпорошено в галицькій періодиці минулого століття, зокрема в «Слові», «Проломі», «Руській Раді», «Ділі», «Книжочці Місійній», «Батьків щині» та інших! І лише завдяки тому, що колись відомий український історик, академік Іван Крип'якевич видав бібліографію творів Василя Чернецького, ми маємо нині змогу хоч трохи зорієнтуватися в спадщині, яку нам залишив цей просвітитель і піонер західної ідеології. На цьому відкриття  Василя Чернецького як талановитого краєзнавця в книжці В. Маланчук вичерпане.

    В 1890 році газета «Бать­ківщина», шо виходила у Львові (ч. 18 за 27 квітня) помістила на першій сторінці великий портрет -Василя Чернецького і розповідь про його життєвий шлях. З неї довідуємося, що о. Василь Чернецький народився 7 сі­чня 1837 року в гірському селі Тирновці Сяноцького повіту. Ще в дитинстві за­лишився без матері і його взяв на виховання дід — парох з села Воля Цннка левська. Після закінчення нормальної школи вчився у тодішніх так званих ниж­чих і вищих гімназіях. Спо­чатку в Ряшеві, Перемишлі й Новому Санчі, а згодом у Пряшеві, Кошицях та Ужгороді.

    В 1862 році Василя Чер­нецького скеровують на працю в село Туринку Жов- ківського повіту. Відтак за­відував капеланіє.ю села Стронятина в Кулнківськім деканаті.

    Маючи доволі вільного часу, Василь Чернецький починає активно займатися літературною діяльністю, котру розпочав ще на Закарпатті, постійно надсилає дописи до різнюс. газет. Де­які гумористичні оповідан­ня підписує псевдонімом «Фотограф». Особливо ак­тивізується його творча і, зокрема, краєзнавча робота, коли він з 1884 року стає парохом в селі Сілець. В. Чернецький укладає хроніку Львівської духовної семінарії, літопис Василіян у Кристинополі, видає ціка­ву книжечку про Белз, зви­чаї і життя місцевих євреїв та чудотворного рабина. Чимало енергії і старань Чернецький присвячує гро­мадсько-освітній праці. Він засновує читальні в Сільці, Кристинополі, Пархачі та Доброчині... Завдяки йому в 1895 році в Сокалі почи­нає діяти політичне това­риство «Руська Рада».

    Під час виступів у читальнях, зустрічей з людьми Василь Чернецький побачив низький освітній рівень і не­задовільний матеріальний стан більшості дяків міських і сільських церков. Це начиналась смерть у 1888 ро­ці улюбленої дочки .  Розпо­відаючи згодом у «Книжочці Місійній» про село Сі­лець і церкву, на подвір'ї якої є каплиця дідичів Колонтовських і Мадейських, В. Л. Чернецький зі смут­ком зауважив, що там не­подалік і «для мене приго­товлена могила, в котрій починає моя незабутня до­нн, підтята в цвіті віку ко­сою смерти...».

    Підсумовуючи внесок Василя Чернецького в розви­ток українського краєзнав­ства, Іван Крип'якевич ска­зав: «...головною його спе­ціальністю стали історичні описи місцевини. На цьо­му полі Василь Чернецький займав одно з найперших місць з Венедиктом Площанським — ніхто більше не дав такої маси різних дрібних завваг про всякі оселі як вони оба. Каталог йоф (В. Чернецького — авт.) праць обіймає понад 100 позицій, а число сіл, міс­течок і міст, які він описав, переходить п'ятдесят...».

    Василь Чернецький мріяв спорудити пову церкву в селі Сільці, подбав про бу­дівництво печей для ви­палювання цегли на новин храм, який, па його думку, мав би бути набагато про­сторішим ніж старенька цер­ква, споруджена ще в 1761 році. Та здійснитись ного мрії не судилося.

    Газета «Діло» 6 квітня 1900 року (ч. 69) сповісти­ла про смерть В. Чернецько­го. Ось рядки з некрологу:
    ...Декан белзький тит. ра­дник Консисторії перемиської Єпіскопської і львівської Митрополичої, І ордин. шкільний комісар, ордин. комісар в справах сервірутових, цензор книг релігійного змісту, основатель єпархії дяковського товариства, член виділу ради повітової в Сокалі, властитель хреста ордеру Франца-Іосифа, відзначений одежею крилошанською, парох в Сільці белзькім упокоївся дня 5 с. м. в 63 році життя,- а в 58 священицтва. Похорон відбудеться в понеділок.

    Ділимося нині з нашими Вп. читателями поки що лише короткою сумною вістю про смерть сего щирого патріота, просвітителя та діятеля народного і писателя; з котрим лучать нашу редакцію найсердечніші святи і котрому «Діло», а з ним і його читателі завдячують багато цінних фейлетонів за час довгих літ. Покійний положив всесторонні і немалі заслуги для справи народної, тож і годен того, щоби кождий, хто знав єго і діяльне його жите, подав матеріали для єго життєписи. Вічна покійному память і земля пером!».

    Мені невідомо чи хто небудь,, крім академіка Івана Крип'якевича. цікавився; матеріалами щодо життєпису цього основоположника нашого краєзнавства. Але знаю, що зл останні п'ятдесят років на Україні не появилося про нього жодної публікації. Тож хай ця стаття хоч трохи поверне із забуття Василя Чернецького — людину, котра чимало прислужилася до того, щоб ми знали свою історію, минуле рідного краю.

    Іван ВАШКІВ.

    Вашків І. Просвітитель: розповідь про Василя Чернецького – одного із основоположників краєзнавства на Західній Україні, колишнього пароха села Сілець /Іван Вашків //Голос з-над Бугу.- 1991.- 5 січ.

     

    Сокальська центральна районна бібліотека ім. В.Бобинського