|
 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Леся Грабова
Леся Грабова – оперна співачка. Народилась в с.Перв’ятичі на Сокальщині. Була солісткою Львівського театру опери і балету. Виступала на сценах Європи, згодом Америки, де й перебуває. БОГОМ ДАНИЙ ТАЛАНТ
Спочатку була Сокальська музична школа. Притискаючи скрипку до грудей, переповненими автобусами сім років доїжджала на заняття. Мама пригадує, як взимку, коли темніє зарання, зустрічала свою маленьку доню на автозупинці. Бувало, закидалася думка: а чи варто мучити дитину, відсилаючи за чотирнадцять кілометрів на навчання до райцентру? А серце підказувало, що так і має бути, що на добрій дорозі її Леся. Згодом донька вступила до Луцького педагогічного училища. А далі — вокальний
факультет Львівської консерваторії. Уже студенткою багато концертувала у Львові і за
кордоном — в Австрії, Швейцарії, Німеччині.Скінчивши навчання в консерваторії, стає
солісткою Львівського театру опери і балету ім. І. Франка. Молода солістка виконує головні ролі у операх «Травіатта», «Паяци», «Ріголетто», «Запорожець за Дунаєм». В 1992 році стає дипломантом Міжнародного конкурсу ім. А. Сарі, що проходив у Польщі, а ще через чотири роки здобуває третю премію музичного фестивалю ім. С. Людкевича в Торонто. Саме тоді доля дарує Лесі зустріч з уславленою піаністкою професором Дарією Гординською-Каранович, теж вихованкою львівської школи. Пані Дарія була ученицею Василя Барвінського. Завершила студію у Віденській мезичній Академії, де її вчителями були педагоги з європейськими іменами - Пауль Вайнгартен та Еміль фон Зауер. учень Ференца Ліста. Українка за походженням, піаніст-педагог на одному з концертів підійшла до Лесі Грабової, запропонувала свою дружбу і покровительство. Це означало, що молода талановита, але ще не знана у широких музичних колах співачка потрапляє в сферу музичної еліти. Ця зустріч - це Боже провидіння, вважає пані Параскевія Грабова, мама Лесі. Мабуть, вона має рацію. Дивлюся на фотографії з сімейного архіву. Бачу Лесю поруч з уславленими співаками, музикантами, диригентами. Це - українська гордість: Тарас Петриненко, Степан П'ятничко, Андрій Добрянський, світова еліта: Лучано Паваротті, Ентоні Кополі. Американський професійний журнал «Опера Ньюз» помістив схвальну рецензію на виставу «Травіатта», де в ролі Віолетти виступила наша героїня. Критики написали, що її Віолетта була переконливою, а щодо професійності співу, то голос Лесі прирівняний до голосу знаменитої Ліції Альбанезе. Наша землячка виступає на сценах Нью-Йорка, Торонто, Лондона. Я запитую у батьків Лесі пп. Параскевії і Володимира, чи, бува, не перемінилася їх донька. Адже поїхала з простої селянської родини. Життя там диктує інші правила і інші цінності. — Ні, ні, вона така ж, як і була: привітна, щира,— каже мама— Як приїжджає в Перв'ятичі, то першим ділом провідує школу, дітей пригощає цукерками, з учителями зустрічається. А батько, роздумуючи, додає: Окрім Лесі у подружжя Грабових ще донька Марія, сини Зеновій, Петро і Богдан. Четверо живуть сім'ями у Перв'ятичах, а ось Леся далеко за океаном. Однак про рідню не забуває, звідусіль телефонує і чим може допомагає. Найщасливіша мить для родини, коли всі збираються в батьківській хаті. Отоді про все згадують, радіють. Тоді і пісня виспівується! Так, як співають у Грабових, то, напевно, не співають по всій околиці. І сини, і внуки — хоч щодругого виводи на сцену оперного театру. Пан Володимир, жартуючи, каже: Фіакр Батенька — це возик, на котрому у восьмидесяті роки возили малечу з Перв'ятич до Спасова в дитячий садок. Сільський художник Степан Щудло за командою тодішнього голови колгоспу Степана Комнатного розмалював возика сценами з популярних дитячих казок. Дід Батенько, а було йому на ту пору вісімдесят, збирав вранці діточок, садовив і наказував: поїдемо тоді, як будете співати. Малеча їхала фіакром в Перв'ятичах, а у Спасові вже чули їх пісні. Найвищі ноти витягувала Леся Грабова і її найкраща подруга Галинка Микитюк. Ось таким був перший театр Лесі. А нині вона на оперних сценах несе світові шедеври української і зарубіжної класики. Їі ніжний голос, в діапазоні трьох октав, полонить серця людей. — Талант дає Господь. Гріх його занапастити. Ми старалися, аби дитина вчилася иузиці і співу,— прощаючись зі мною, каже Параскевія Грабова. Спасибі цій жінці, цій українській родині, яка дала Талантові розвитися. Оксана ОНІПКО.
Найкраще співається з земляками
З матір’ю
З батьком |
Чи то мамині молитви, чи сама Леся Грабова випросила у Всевишнього долю, про котру мріяла, не беруся судити. Наймолодша донька, батькова улюблениця і мамина надія, вона ще дитиною поринула у світ музики і пісні.
