на головну

центральна районна бібліотека

  • Нові надходження
  • Віртуальні виставки
  • Бібліотекарю
  • Акція "Книга - в подарунок бібліотеці"
  • Видатні постаті Сокальщини
  • Василь Бобинський

    бібліотека для дітей

    інтернет центр

    Пункт доступу громадян до інформації;

    творчість наших читачів

    корисні лінки

    наш край

    контакти

    архіви

    книга гостей


    багато цікавої інформації про м.Сокаль та Сокальщину можна прочитати, завітавши на сторінку

    www.sokal.lviv.ua Сокаль  і  Сокальщина

     

     

    Google

     

    RAM counter



    Творчість наших читачів

    Євген Петрушевич(1863-1940)

    Президент Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).
    З Сокальщиною пов’язане життя і діяльність цього видатного діяча.

     Євген Петрушевич народився о червня 1863 р. у м. Буську на Львівщині. Батько майбутнього Президента ЗУНР - греко- католицький священик о. Омелян - подбав про добру освіту для сина. Після академічної гімназії Євген вступив на правничий факультет Львівського університету. Здобувши ступінь доктора права, він займався адвокатською практикою у Львові. Одружився з Леокадією Пуніцькою, донькою сокальського повітового старости. В 1897 р. переїхав у Сокаль.
    У віддаленому від галицької столиці містечку Є. Петрушевич перебрав на свої плечі тягар українських справ - очолив повітову «Просвіту» і заклав мережу її осередків по селах; був серед засновників Кредитового товариства і активним членом Національно-демократичної партії; боровся з москвофілами.

    Оскільки д-р права Петрушевич мав винятковий вплив на політичне, економічне і культурно-освітнє життя Сокольського повіту, навколо нього згуртувалася передова інтелігенція і свідоме селянство. У1907 р., а згодом у 1911- му його обрали послом австрійського парламенту. Він виступав проти полонізації українського населення і був активним творцем української державності в період розпаду Австро-Угорської імперії.

    Зрозумівши, що при вирішенні долі західно­українських земель «сильні світу сього схиляться на бік поляків», посол Євген Петрушевич 4 жовтня 1918 р. виголосив у парламенті знамениті слова: «...ми сьогодні заявляємо про своє найсвятіше право на об'єднання всіх українських земель в одну Українську незалежну державу».

    1 листопада ц.р. постала Західно-Українська Народна Республіка. У краї розгорнуто національно-державне будівництво. 1 вже тоді почалися воєнні сутички з поляками, які невдовзі поширилися і переросли у війну.

    Євген Петрушевич, як досвідчений політик, розумів, що в умовах війни дуже важко втримати владу. І одним з найважливіших своїх завдань УНРада постановила: якнайшвидше «вжити усіх заходів для з з’єднання всіх українських земель в одну державу». Галичан відлякувала проросійська політика гетьмана П. Скоропадського. Коли до влади в Україні прийшла Директорія, УНРада прийняла ухвалу про злуку з Українською Народною Республікою (З січня 1919 р.). 4 січня 1919 р. Є. Петрушевича обрано Президентом Західно-Української Національної Ради.

    УНРада під проводом Петрушевича діяла як справжній парламент, тут панувала атмосфера демократизму й свободи слова. Водночас тривав державотворчий процес на місцях. Влітку 1919р. виникли гострі розходження політичних ліній Євгена Петрушевича і Симона Петлюри. 15 листопада 1919р. Є.Петрушевич покидає Україну і виїжджає до Відня. В австрійській столиці він очолює дипломатичну боротьбу за визнання Галичини на міжнародній арені, веде активну пропагандистську діяльність. Уряд Польщі вимагає від уряду Австрії позбавити Євгена Петрушевича, а також закордонний центр ЗУНР права перебування на австрійській території. Є.Петрушевич змушений перенести резиденцію ЗУНР до Берліна і там продовжити політичну боротьбу.

    Уряд Є.Петрушевича припинив свою діяльність 15 березня 1923р., після того, як Рада Послів ухвалила передати Галичину до Польщі.

    Євген Петрушевич залишився в еміграції і помер 29 серпня 1940р. ум. Гермсдорфі неподалік Берліна. Прах Президента ЗУНР спочив на цвинтарі Римо-католицької кафедри святої Ядвіги у Берліні.

    У день відзначення 84-оїрічниці Листопадового Чину, 1 листопада 2002р., прах Євгена Петрушевича перепоховано у Львові на Личаківському цвинтарі. Президента прийняла рідна українська земля. Назавжди.


    1 грудня 2009року у м.Сокалі освячено і відкрито пам'ятник Євгену Петрушевичу
    Автори:
    Скакун Ярослав, народний художник України, професор.
    Олег Маркевич, архітектор.
    Віктор Штикало, архітектор.

     

     

    Він жив і працював у Сокалі

    Сьогодні виповнюється 140 років від дня народження видатного громадського політичного і державного діяча,
    президента ЗУНД Євгена ПЕТРУШЕВИЧА

    Євген Омелянович Петрушевич (1863—1940 рр.) — видатна постать нашої новітньої історії України. На його плечі лягла велика відповідальність за долю нашого українського народу. На сьогоднішній день його самовіддана праця на ниві громадській, політичній, державній недостатньо висвітлена в історичній літературі. Вихований в сім'ї священика Омеляна Петрушевича у містечку Буську Львівської області, де панувала глибока релігійність і сильна національна свідомість, Євген з дитячих років зростав ідейним юнаком/відданим справі національного визволення українців в роки австро-угорського панування. Але вирішальний вплив на формування його національної свідомості відіграв провідник українського руху в Галичині професор Юліан Романчук.

    Познайомився Євген з Юліаном Романчуком під час навчання в академічній гімназії, підтримував творчі зв'язки під час навчання на правничому факультеті Львівського університету і подальшої його діяльності. Професор Ю. Романчук став для Є. Петрушевича справжнім хрещеним батьком. Після закінчення Львівського університету Євген Петрушевич був скерований на роботу до м. Сокаля і тут відкрив свою адвокатську канцелярію.

    Успішно виконуючи свою професійну роботу адвоката, вже з перших днів пірнув у глибінь громадського життя міщан і особливо селян Сокальського повіту. Як глибоко ерудований знавець права, захищав в суді селян і міщан від сваволі та утисків австрійської, польської адміністрацій, місцевих багатіїв. Одночасно займався не тільки громадською освітянською діяльністю, але й проводив політичну роботу націоналізації повіту, вів боротьбу проти шкідливих ідей полонізації та москвофільства. Населення повіту відразу відчуло, що має в його особі справжнього захисника народу і українського патріота. Талановитий організатор і чудовий оратор Євген Петрушевич дуже часто зустрічався із селянством, молоддю, духовенством, виступав перед ними з актуальними питаннями їх повсякденного життя, отримав їх прихильність і дуже скоро здобув їх симпатію і визнання.
     
    Сокальська філія Товариства «Просвіта» була заснована в половині січня 1898 р. Серед її організаторів чільне місце зайняв Євген Петрушевич. Спільно з активом міста і повіту він розгортає просвітянську роботу серед населення, молоді. Як результат, вже станом на 30 листопада 1901 р. нараховувалось відкритих і діючих 21 читальня.1 В читальнях «Просвіти» проводились курси для неписьменних, вечорниці, голосні читання, ставились театральні вистави, відзначалися ювілеї видатних українських державних діячів, письменників і поетів. Одночасно Є. Петрушевич із членами Сокальської філії Товариства «Просвіта» допомагає сільським жителям відкривати позичкові каси, громадські комори, крамниці. Поряд з просвітянською діяльністю Є. Петрушевич переймається турботою про економічне відродження села. З цією метою при читальнях «Просвіти» відкриваються бібліотеки, фонд яких поповнюється не тільки творами української літератури, але й економічними виданнями. Серед них популярні поміж селян «Порадниця домашня», «Рільництво», «Порадник для любителів скотарства» та ін.

    Активізувати свою роботу Сокальська філія Товариства «Просвіта» змушена була у зв'язку із конкуруючими товариствами москвофілів і польськими земельними спілками. Отримуючи субсидії від царського уряду Росії, Сокальська філія «Общества им. К. Качковского» створювала по селах свої сільськогосподарські крамниці, читальні, гуртки селян і інтелігенції. Через підкуп і завдяки пропагандистській роботі серед селян частина населення Сокальського повіту була заражена москвофільством, навіть деякі члени «Просвіти» перейшли в табір москвофілів. їхній часопис «Русское слово» безплатно розповсюджувався серед сільського люду.2 Одночасно з боку поляків відкривалися «Читальні народові», рільничі спілки, різні молодіжні і громадські організації.

    Працюючи із 1903 р. першим заступником голови повітової філії Товариства «Просвіта», Євген Петрушевич мобілізує актив філії, читалень на викриття політики і практики москвофільства, польських шовіністів, сваволі австро- угорської адміністрації.з У 1904 р. виконує обов'язки голови філії, а вже протягом першої половини 1905 р. працює заступником голови,* Літом 1905 р. Є. Петрушевич виїжджає на подальшу адвокатську працю в Сколе.5

    Майбутній президент ЗУНР як політичний діяч мав пряме відношення до становлення Української національно- демократичної партії, заснованої 20 грудня 1899 р. у Львові. Головою партії був обраний Ю. Романчук, ідейний вчитель Є. Петрушевича. Завдяки творчим зв'язкам з Ю. Романчуком, Є. Петрушевич створює осередок партії в м. Сокалі, який перетворюється в потужну повітову партійну організацію. Під його керівництвом повітовий комітет національно-демократичної партії піклується розвитком політичного, господарського, культурного життя. Головна увага приділялась вихованню національної свідомості населення в тому числі і молоді, а також боротьбі проти москвофілів, австро- угорських і польських шовіністів.

    У1907 р. виборці Сокальської округи в знак подяки за велику і плідну громадську й політичну роботу серед населення обирають Є. Петрушевича послом до австрійського парламенту. Спільно з іншими українськими депутатами Є. Петрушевич проводить у парламенті боротьбу проти польського впливу у Галичині, проти спольщення населення.

    Григорій КРУЧКЕВИЧ, кандидат історичних наук.

     

    Сокальська центральна районна бібліотека ім. В.Бобинського