|
 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Роман Сельський (1903-1990)український живописець. Народився в м.Сокаль. Був викладачем Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва. Похований у Львові. Художник з Сокаля – на конвертіМинулої середи в Сокалі відбулася неординарна подія — урочисте спецпогашення художнього конверта «100-річчя з дня народження художника Романа Сельського». Святкова акція проходила в операційному залі Сокальського вузла поштового зв'язку. Роман Сельський — відомий художник, майстер високої живописної культури народився у Сокалі. Саме тому ініціаторами випуску цього конверта стали сокальські поштовики. Ця подія зібрала чимало мешканців міста. Гостями були дружина художника Агнеса Сельська, голови райдержадміністрації і районної ради Микола Пшевлоцький та Ігор Войтович, начальник відділу культури райдержадміністрації Марія Христинич, учень Р. Сельського, старший викладач кафедри графіки Української академії друкарства Степан Голінчак, начальник відділу Наукової бібліотеки імені В. Стефаника Петро Яворський, директор СП «Маркпол» з Кракова (Республіка Польща) Володимир Нагаткін та філателісти з Червонограда і Сокапя. З цією подією привітали присутніх голова Сокальської райдержадміністрації Микола Пшевлоцький, начальник відділу технологій Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» Лілія Морміль, начальник Сокальського вузла поштового зв'язку Степан Гарвона. Пізніше пані Агнеса, яка є ученицею та послідовницею художника, розповіла про чоловіка, його захоплення, а також від себе особисто, учнів та львівської мистецької спільноти подякувала поштовикам та всім, хто прилучився до цієї акції. Почесне право здійснити перше пам'ятне погашення художнього конверта, присвяченого 100-річчю з дня народження Романа Сельського, спеціально виготовленим для цього штемпелем, було надано Агнесі Сельській та голові районної державної адміністрації Миколі прилучився до цієї акції. Почесне право здійснити перше пам'ятне погашення художнього конверта, присвяченого 100-річчю з дня народження Романа Сельського, спеціально виготовленим для цього штемпелем, було надано Агнесі Сельській та голові районної державної адміністрації Миколі Пшевлоцькому. Віднині художній конверт «100-річчя з дня народження художника Романа Сельського» введено в обіг у всіх поштових відділеннях зв'язку України. Під час імпрези присутні могли оглянути виставку робіт Романа Сельського, які привезла зі собою пані Сельська, та творчих робіт учнів Сокальської школи мистецтв ім. В. Матюка.
Пузич О. Художник з Сокаля – на конверті [Роман Сельський]: імпреза до 100-річчя від д/н Р.Сельського / О.Пузич; фото М.Мисака//Голос з-над Бугу.-2003.-23 трав.
Роман і Маргіт Сельські Художники Львова
У Львівському національному музеї відкрилася виставка двох художників — Романа і Маргіт Сельських, присвячена 100-річчю від дня їхнього народження, що припадало майже на ту саму дату. Роман народився 21 травня 1903 року, а його майбутня дружина Маргіт Райх — 26 травня того ж року. Подружжя прожило разом довге життя. Щоправда, пані Маргіт закінчила свій земний шлях на десять років раніше за чоловіка, у віці 77 років. Це була блискуча, талановита і високоосвічена інтелігентна пара. І зараз у Львові є чимало людей, які мали щастя особисто спілкуватися з ними. На ювілейній виставці, вони теж разом, точніше, їхні картини. Цікавитися живописом вони почали ще зі шкільної (гімназійної) лави (обоє жили з батьками у Львові). У 15 років майбутній художник Сельський вступив у Вільну художню академію, засіювану львівським архітектором Л.Підгорецьким, де за символічну плату навчатися живопису могли всі бажаючі. Потім один із друзів привів його в майстерню найвідомішого на той час у Львові художника Олекси Нопа-ківського, що навчав своїх учнів насамперед академічного професіоналізму. Далі Львівська промислова школа, відділення декоративного живопису. Проект килима, виконаний Сельським у майстерні вчителя, одного з найвідоміших майстрів львівської школи живопису 20-30-х років XX століття Казимира Сихульського, експонувався на всесвітній виставці декоративного мистецтва в Парижі. Потім було навчання у Кракові - в Академії красних мистецтв під керівництвом Юзефа Панькевича — чудового колориста, одного із найяскравіших представників імпресіонізму в польському живописі. А восени 1925 року молодий художник приймає рішення їхати в Цариж, де на той час перебував цвіт молодої творчої інтелігенції. Там відвідує модерну академію Ф.Леже й А.Озанфана, потім закінчує Краківську академію і повертається до Львова, прагнучи творити нове мистецтво. Маргіт також навчалася у Вільній академії мистецтв, потім — рік у Краківській академії мистецтв, потім — в Академії мис¬тецтв у Відні. Дізнавшись про успішний дебют у Львові молодих художників-формістів, вона повертається до рідного міста і вперше виставляє власні полотна. Знайомиться з авангардним середовищем «французьких спудеїв» і вирішує їхати на навчання до модерних академій Парижа. Відвідує багатьох, але, завітавши до майстерні Фернана Леже, на все життя стає його шанувальницею і послідовницею. У ньому, в його художньому стилі, методах викладання вона знайшла те, що так довго шукала. Французький митець виходив за межі станкового живопису, тяжіючи до монументально-декоративного мистецтва. Вже в похилому віці художниця з величезною теплотою та захопленням згадувала про чотири роки свого навчання у Леже. У Парижі вона і зустрілася з Романом Сельським. Одружившись, молодята повернулися до Львова, де 1929 року молоді живописці, графіки й архітектори створили творче об'єднання «Лртес». Тільки за три роки, із 1930-го до 1932-го, були організовані дванадцять виставок - у Львові, Тернополі, Станіславі, Варшаві, Кракові, Лодзі. Членів «Лртесу» об'єднувало рішуче неприйняття провінційності, рутини, консерватизму, натуралізму та ретроградства в мистецтві. Під впливом сюрреалізму вони прагнули модерністських шукань. Мистецтво має бути сучасним не лише за змістом, а й за образотворчими методами — таким бук їхній девіз. Перенісши новітні ідеї європейського мистецтва па національний грунт, вони збагачували його новим баченням і новою можливістю яскравіше розкрити і показати своєрідність українського народу. Роман Сельський очолив «Лртес», Маргіт була активним учасником об'єднання. Вже на початку 30-х років Р.Сельський стає однією з найбільш помітних особистостей у творчій еліті Львова. Потім прийшов 1939-й. Незабаром — події Другої світової війни і затяжний радянський період. Львівські художники розповідають, що Сельський узагалі не виставлявся до 1973 року, і коли після тривалого мовчання наважився показати створене в цей період, па його персональну виставку збігся весь Львів. Спорожніли аудиторії Інституту декоративио-прикладного мистецтва, де він багато років викладав живопис. Остання прижиттєва виставка Сельського відбулася 1983 року, за сім років до смерті.
На нинішній виставці ми бачимо портрети їх обох — Романа і Маргіт, виконані рукою Маргіт. Під її автопортретом значиться 1979 рік, за рік до смерті. Але постать сповнена життя, енергії, незвичайної жіночності, одухотвореності. Розповідають, що й у житті вона була такою ж чарівною, скромною, доброю. А ось у роботі ставала категоричною, принциповою — справжній взірець художника-новатора, що не сходить з обраного шляху. У центрі виставкової експозиції — великий портрет «зрілого» Романа Сельського. Тут, як і на інших полотнах художниці, гра світла й тіні підкреслюють індивідуальність образу. її картини вирізняються монументальністю, промовистістю, чіткістю мазків, яскравим колоритом фарб. Вона ніколи не відходила від своєї манери, яку обрала ще в ранній юності. Про французький період її життя нагадують декілька картин - легких, здавалося б, невагомих, ніжних і дуже виразних... На щастя, Роман Юліанович Сельський знайшов себе в педагогіці. Викладав спочатку у Львівському училищі прикладного мистецтва, а потім, із 1947 року – очолив кафедру живопису в Інституті прикладного та декоративного мистецтва. Працював там 27 років. Це був педагог за покликанням , який виробив власну самобутню методику: навчати молодь живопису на пленері з одночасним експериментуванням у формі. І зараз ще у Львові існує ціла «школа Сельського» - художники, котрі боготворять свого вчителя. Вони впевнені: без Сельського художнє мистецтво Львова було б зовсім іншим. Його нескороминуща любов і головна тема полотен – Карпати, сотні пройдених доріг. Чимало пейзажів переросли в жанрові сцени: схили, що поросли лісом, високогірні плато, хащі з поваленими деревами, валуни – на передньому плані, а вглибині – карпатські хатки, люди… Дуже любив художник і море – кораблі, причали, тенти на піску, рибальські човни… А ще в його художній палітрі натюрморти, тематичні картини, портрети, інтер’єри, декоративні композиції , гравюри, кераміка. Але найулюбленішими жанрами завжди залишалися пейзаж і натюрморт. У своїх роботах Сельський підкреслено стриманий, раціональний, у них відразу приваблює культура живопису, майстерність, думка передається чітко, лаконічно, немає нічого зайвого, необов’язкового. Малює він широко, вільно, завжди активним кольором. Безсумнівно, творчість Романа Сельського сприяла відновленню образно – пластичної мови живопису українських, зокрема львівських, митців. Він став одним із перших, хто вміло адаптував західну естетику до українського національного мистецтва. Його дружина Маргіт Сельська не поступалася чоловіку в таланті і новизні образотворчих методів, була послідовним у своїй творчості і дуже цікавим самобутнім художником. Зарекомендувала себе в художньому світі як сильна і визначна особистість. Працювала вона широко, виразно, колоритно. Майже всі її твори можна назвати композиціями з глибоким філософським змістом, «вкладеним» у всю багатогранність полотна: у яскраво – емоційну промовистість і декоративність фарби, монументальну завершеність, врівноваженість побудови, спокійно – величну архітектоніку ритмів. Своєрідність духовного світу художниці сповна передана в її полотнах. Натюрморт, пейзаж, портрет, тематична композиція. Здається, дуже просто класифікувати її живопис. Але кожна робота великої мисткині – грані однієї величної людської душі, переданої на полотні. Їх хочеться опановувати до тонкощів… Людмила НОСАРЄВА (Львів) Носарєва Л. Роман і Маргіт Сельські: художники Львова/Л. Носарєва//Дзеркало тижня.-2003.-12 лип.
|
