• Про бібліотеку
• Історія бібліотеки
• Працівники РЦБС
• Статут бібліотеки
• Покажчик

Дмитро Штикало(1909-1963)

журналіст, публіцист, поет,
   громадсько-політичний діяч.
В’язень концентраційного табору 
Народився в с.Ільковичі на Сокальщині. 
Помер 4 листопада 1963 року в Мюнхені.

ДМИТРО ШТИКАЛО – НАЦІОНАЛІСТ – РЕВОЛЮЦІОНЕР

Про цю постать навіть не можна сказати, що вона широковідома у вузьких колах. Швидше, що вона досі зовсім маловідома, її життєвий і творчий шлях належно ще не досліджено і не спопуляризовано, а героїчний чин незаслужено забутий.

Дмитро Штикало  (народився 7 листопада 1909 року в селі Ільковичі на Сокальщині, нині Сокальський район Львівської області, помер 4 листопада 1963 року в Мюнхені) – журналіст, публіцист, голова Союзу українських студентських організацій під Польщею (1932-1933), провідний діяч ОУН, в’язень концентраційного табору в Березі Картузькій (1934-1936). Автор ідеологічно-програмових статей у «Студентському шляху» і «Нашому кличі», автор ідеологічно-політичного трактату «Над світом сяє хрест меча» (1936).

«Що ж таке націоналізм?» - запитує автор. І дає наступну відповідь:
«Націоналізм – це найвища органічна людська спільнота. Нема націоналізму без нації і немає нації без націоналізму. Націоналізм існує відколи й доки існує нація.

І тому про націоналізм  якогось народу приходиться говорити вже від народження цього народу, від перших днів його приходу на арену історії. Бо вже тоді цей нарід хотів жити як нарід, як окрема від інших, йому подібних, спільнота. Вже тоді, отже, була оця воля народу бути народом – цебто націоналізм. Це бо вже отой принцип життя, що каже дубові рости і бути дубом, леву бути левом, людині бути людиною. Нарід-це організм, і то організм найвищого роду і в ньому діє оця, тільки що згадувана засада (принцип) життя.  Нарід хоче жити і рости – могутніти та повсякчасно бути собою. Нарід хоче бути народом! А оце його «хочу», оця його відвічна незмінна воля бути собою – це і є націоналізм.

І скільки є націй – стільки є націоналізмів. Але як усі люди є засадничо такі самі, мимо безліч своєрідних питоменностей окремих людей, - так само й націоналізми різних народів є засадничо такі самі, мимо багатьох своєрідних питоменностей кожного націоналізму зокрема…

З правди, що націоналізм існує відколи і доки існує нація випливає очевидний висновок, що можна говорити про націоналізм різних епох. В тому розумінні можемо, приміром, говорити про український націоналізм княжої доби, націоналізм часів київського митрополита Іларіона (першого українця на київським митрополичім престолі, на якому до цього часу сиділи самі греки), націоналізм часів автора «Слова о полку Ігоревім», часів Козаччини, - хоч у цих часах і далеко пізніше ні в нас в Україні, ні взагалі ні ніякій іншій країні не знали навіть самого слова «націоналізм».

Ясна річ, що націоналізми нашої доби дуже різняться від націоналізмів попередніх епох.
І щойно наша доба витворила, остаточно викристалізувала такий світогляд, таку ідеологію, що її називаємо – світоглядом, ідеологією , вірою новітнього (модерного) націоналізму.

І щойно цей новітній націоналізм є отою новою релігією, що на наших очах зводить рішаючий, безоглядний та геройський бій за виключне право формувати обличчя світу, за виключне право творити  життя».

У часи збройної боротьби Дмитро Штикало - співредактор підпільних видань і редактор радіостанції ОУН-УПА у Карпатах «Самостійна Україна». Після війни, з квітня 1951 року, керівник радіопрограм у Мадриді, співредактор газети ОУН «Українець  - Час» у Парижі (1951), «Визвольний Шлях» у Лондоні, «Український самостійник» і «Шлях Перемоги» (з 1956) у Мюнхені.

Вітошинський Б. Дмитро Штикало – націоналіст – революціонер:[вступ до ст.]
/Борис Вітошинський //Шлях перемоги.-2012.-26 вер.-С.6.