багато цікавої інформації про м.Сокаль та Сокальщину можна прочитати,
завітавши на сторінку
Творчість наших читачів
Кічун Наталя
Народилася 16 березня 1991 р. в с.Муроване. Закінчила 9 клас СЗШ І-ІІІ ст. с.Муроване
у 2006 р. Навчається також у Будинку юнацької творчості м.Червонограда. На даний
час є членом Літературного об'єднання ім.Бобинського "Молоді крила" в м.Червоноград.
Любить
читати
твори багатьої письменників. Улюблена поетеса Леся Українка. Друкувалася у газетах
"Діти Марії", "Благовість", "Новини Прибужжя", "Голос з-над Бугу".
***
МОЄ КВІТУЧЕ СЕЛО (пісня)
Зажурений Шевченко стоїть серед села,
І вітер у березах пісні йому співа
Задумалася церква високо на горбі,
Прийди скоріш до неї - відкриється тобі.
Приспів:
Стоїть край дороги квітуче село,
Добром і любов'ю багате воно.
Тут люди привітні і раді усім,
Вас хлібом зустрінуть - заходьте у дім.
Куди не кинеш оком - кругом моя земля,
Незвідані дороги у далеч простеля.
Доріг є всіх багато, але одна із них
Вертає в рідну хату, де материн рушник.
Приспів.
***
Вірю в майбутнє твоє, Україно! Триптих
Небо. Рожевого світання кольори,
Туман, заплетений в пшеничні жовті коси.
І білі хмари, що немов човни,
Пливуть у далеч, в невідомий простір.
А в небесах пташина пісня лине,
І ллється дзвінко голосистий спів.
Моя Вітчизна це, моя країна,
Земля моя і прадідів моїх.
Тут серце виривається і лине,
Зростивши крила, поспішає в даль.
Червоні кетяги доспілої калини.
Куди не глянеш - це Батьківський край.
Джерел дзвінких вода прозора й чиста,
І вишиванки Божої краса.
І молиться за рідний край Пречиста,
І віра в нашім серці не згаса.
В майбутнє вірю України,
В її свободу і її життя.
В степи, ліси, в її долини,
В співучий голос солов'я.
Моя , Вкраїно, рідна мати,
В душі несу скарби твої:
Барвисту мову, теплу хату,
Дзвінкі улюблені пісні.
Несу гучні церковні дзвони,
Столицю Київ і Дніпро,
І сильний вітер, що у полі,
І чисте правди джерело.
Як очі тільки відкриваю я,
В моє віконце сонце заглядає.
І знов я бачу ріки і поля,
І знов я чую пісню, що лунає.
Ця пісня рідна, пісня солов'їна.
Вона луна під вітрову струну.
У ній співає голос України,
І листя шелестить в моїм саду.
У ній майбутнє нашої Вкраїни,
Дзвінкий потік джерельної води,
Карпатських гір квітучі полонини.
У ній живемо разом я і ти.
* * *
КОБЗАРСЬКА СТРУНА
Підбирав кобзар струну
І думав тихенько,
Коли наша Україна
Стане вам нам ненька.
Коли стане незалежна
Її правда й воля,
Коли зможе жити й мати
І щастя, і долю.
І Вкраїна підвелася,
Незалежна стала,
Її мова розцвітала,
Пісня залунала.
Тож давайте пам'ятати
Берегти Вкраїну,
І найкраще всім нам буде –
Батькові і сину.
Тож давайте шанувати
Українську мову,
Бо ми, браття, всі єдині,
В нас єдине слово.
***
ЛІСОВА ШКОЛА (пісня)
Усі звірі рано вранці
Позбирались на полянці.
Там, де мудрая сова,
Вчить розумнії слова
Приспів:
За буквою буква
Складають всі разом,
Чемненько по двоє
Сидять за наказом,
І мухи не чути –
Вона також вчиться,
А разом із нею
Хитрюща лисиця.
Гарну дошку із сосни
Два ведмеді принесли,
Почепили на вербі,
Щоби вчились звірі всі.
Приспів
А чемненькії зайці
Принесли усім стільці,
Акуратно розставляли,
І за парти посідали.
Приспів.
Будуть вчитися малята
І складну науку знати.
Математику і мову,
І природу кольорову.
***
МОЯ МАТУСЯ
Відкрилися двері -
Матуся прийшла.
З собою в світлицю
Добро принесла
Присядьте скоріше.
З дороги втомились?
Де Ви побували?
Чому забарились?
І сяду тихенько
Отут біля мами.
Всю вічність хотіла б
Я бути із Вами.
А мама легенько
Погладить волосся,
Щоб болі минули,
Життя щоб велося.
І туга минає,
І смуток обходить,
Нещастя кругами
Далеко десь ходить.
Недаром про матінку
Вірші складали,
Художники з неї
Картини писали
Ідіть до матусі,
Несіть море квітів.
Вони найдорожчі
На цім білім світі.
***
БАТЬКІВЩИНА
Знов до нас завітав новий ранок,
Простелилося в світ сто доріг.
І біжу я скоріше на ґанок,
Щоби сонцю вклонитись до ніг.
Кину оком своїм я довкола
І у груди красу цю вдихну,
Бо найбільше за все, вам признаюсь,
Я люблю що ранкову зорю.
І неначе з птахами полину
В синьооку безмежную вись,
Подивись, Україно, - я їй промовляю,
Як поля всі твої розляглись.
Сто доріг - вибирай, яку схочеш,
Лиш на чужині добра не шукай,
Бо поверне тебе на Вкраїну
Материнська любов — так і знай!
***
Скажіть чому?
Матусе, кохана, чому так болить
і серце й душа
Чому так жорстоко ранять мою душу
його всі слова
Чому після всього, що я дорожила
лиш свище зима,
А за дверима, де було майбутнє
нікого нема.
Приспів:
Де мені знайти чарівну квітку,
Щоби засвітити ясну зірку,
Щоби ясним літом і зимою
Не розходилися ми з тобою.
Щоби рук тепло і жар серденька
Розтопили лід вже так легенько,
Щоби всі навкруг лиш усміхались,
У кохані, щоб не розтавались.
Уже я стомилась шукати притулку
його не знайти
Не можу повірить, що рани з любові
залишать сліди
Хоча я веселу наділа вже маску
та нікуди йти
А доля моя іде стороною
лови не лови.
Приспів.
***
ГЛЯНЬ, ТАРАСЕ, НА СВІТ БОЖИЙ
На високій дуже кручі
Тебе поховали.
І пісні твої, і думи
З вітром розгулялись.
Соловейку, рідний брате,
Чому не співаєш?
Чому спів твій солов'їний
Гаєм не лунає?
Люди, люди, спини гнете
Не на своїм полі,
А в чужині за гріш марний
Продаєте долю.
Глянь, Тарасе, на світ Божий,
На поля безкраї,
Що травою заростають,
Бо людей немає.
На чужину усі їдуть
Щастя там шукати.
І лишає у гніздечку
Пташеняток мати.
Плаче сизая голубка,
Сльози витирає.
І з надіями у серці
Діток виглядає.
Схаменіться, добрі люди,
Із колін вставайте.
Свою рідну Україну
Серцем прославляйте.